6 червня 2023 року увійде в історію як чорний день не лише для України, але і для Європи та цілого світу. Підрив російськими окупантами греблі Каховської гідроелектростанції – жахливий злочин, що вже призвів і призведе у майбутньому до наслідків, масштаб яких нині важко не тільки оцінити, а й осягнути. Затоплення населених пунктів і природоохоронних територій, унаслідок чого – загибель цивільних людей, вимирання флори та фауни, знищення майна, – це лише перший етап катастрофи. Другий – це довготермінові наслідки осушення Каховського водосховища: позбавлення сотень тисяч людей доступу до водопостачання, перетворення на пустелю родючих сільськогосподарських угідь. Цим злочином Кремль перетнув ще одну межу: від погроз техногенними катастрофами перейшов до дій. Не менше занепокоєння викликає те, що цивілізований світ, схоже, поки не знайшов чим відповісти Росії на це підняття ставок.

- Знищення екосистеми та економіки: як розрахувати збитки від рукотворної техногенної катастрофи?
- Стриманість чи безпорадність? Реакція світу на злочин Кремль
- “Демократичні системи стали заручниками демократії”
- Контрнаступ ЗСУ: чи спрацює російська тактика “випаленої землі”?

Експерти:
- Директорка Центру екологічного консалтингу та аудиту (ЕКА) Оксана Волоско-Демків;
- український радіожурналіст Павло Новіков, Radio NV;
- литовський військовий експерт і політолог, колишній депутат парламенту Литви Альвідас Медалінскас.

Ведучі: Олена і Олег Головатенки.